На жаль, проект податкового кодексу не виправдав сподівання мільйонів на розв’язання гордієвого вузла протиріч та суперечностей у податковому полі та, по суті, збирається законсервувати існуючий стан справ на десятиліття. Принципи, підходи та механізми оподаткування залишаються незмінними, дещо косметично змінилися ставки, умови по певним податкам, але сама система оподаткування фундаментально лишилася непорушною. До проекту податкового кодексу майже один до одного увійшли тести чинних законів «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу», а також законів по певним основним податкам – «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб» тощо.
Як позитив, варто відзначити лише позбування таких рудиментних податків, як збір з власників собак, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, які не приносили бюджет ... Читати далі »

Постановка проблеми. Простота та прозорість правил оподаткування, процедур обліку та контролю, їхня доступність для людей без фахових знань у бухгалтерії дали змогу багатьом українцям відчути можливості особистої економічної незалежності й досягти певного рівня самозабезпечення.

Слід відзначити, що з кожним роком спостерігається тенденція до зростання основних показників діяльності суб'єктів спрощеної системи оподаткування, що позитивно позначається на динаміці надходжень до бюджету.

Сьогодні понад 40% від загальної кількості суб'єктів малого підприємництва обрали спрощену систему. З 1999 до 2010 року кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 12 разів, а надходження до бюджету від його сплати зросли в 14 разів. Суб'єкти підприємництва-спрощенці забезпечують роботою 1,5 млн громадян [3].

Проте, за час існування цієї системи оподаткування в Україні відбулися значні зміни в ... Читати далі »

Кушнір І.В., Миколаївський державний авіаційний університет

Підписання закону про підвищення соціальних стандартів викликало неабиякий резонанс у суспільстві.

За словами президента в 2009 р., згідно із законом, для фінансування пенсій буде потрібно близько 1 млрд. грн. і 300-350 млн. грн. - на зарплати, а в 2010 р. - 5-6 і 4,5-5,1 млрд. грн. відповідно.

Заперечує проти підвищення уряд, який не бачить джерел фінансування окрім грошової емісії; МВФ, який ставив однією з умов отримання чергового траншу в 3,8 млрд. дол. заморожування соціальних виплат. Дійсно, коли фінансування проводитиметься саме за рахунок емісійних коштів, воно зведе нанівець весь соціальний позитив закону.

Разом з тим, підвищення рівня заробітної плати до гідного рівня є болючою назрілою проблемою. Маючи європейські ціни в магазинах, співвітчизники отримують далеко не європейські зарплати. Мінімальний рівень заробітної плати в Україні обґрунтовано на рівні 750 євро на місяць в статті „Кушнір І.В. Об ... Читати далі »

22 млрд. дол. щорічних перерахувань від трудових мігрантів підтримують гривню шляхом часткової конвертації в неї для забезпечення споживання, створюючи певну пропозицію доларів/євро на вітчизняному валютному ринку. Звісно, що певна частка валютних перерахувань не конвертується в гривню, залишаючись у валютних безпроцентних збереженнях.

До чого це призводить? Покриття бюджетного дефіциту здійснюється з наступних джерел:
1. Приватизація державного майна (але на сьогодні майже все гідне держмайно приватизували, залишився Укртелеком, на який з року в рік зазіхають, Укрзалізниця, та наостанок - земля).
2. Еміся грошових коштів. Призводить до інфляції.
3. Зовнішні кредити. Навряд чи хто дасть.
4. Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Яких уже з вересня продано понад 12 млрд. грн. Останні процентні ставки по короткостроковим облігаціям сягнули нечуваних 30% аби зацікавити потенційних вкладників. Політика залучення наддорогих коротких ресурсів може мати лише два логічних пояснення: чи інфляція на період виплати по зобов'язанням сягне 30%, чи чинний уряд не збирається розраховуватися по ним, переклавши головний біль шалених виплат на наступника або придумати систему розстрочо ... Читати далі »

Тіньовий сектор - це потужний резерв формування бюджетів. Вивіши до офіційного 1 трлн. грн. ВВП (2008р.) ще 1 трлн. грн. неофіційного, державний бюджет України потенційно може подвоїтися!
... Читати далі »

За офіційною статистикою рівень споживчих цін (інфляції) за 8 місяців становив 8,2% при нормативі країн ЄС – не більше 2,5-3% на рік. За реальними оцінками експертів, інфляція в Україні щонайменша втричі вища за декларовану.

Скорочення реальних доходів населення та реальної заробітної плати знижує платоспроможний попит та відповідно знижує обсяг виробництва валового внутрішнього продукту, що також сприяє падінню гривні.

Ск ... Читати далі »

А чи потрібні Україні найпродажніші в світі суди? На їхнє утримання бюджет щорічно витрачає 2 млрд. грн. Ще 1 млрд. грн. на генеральну прокуратуру. Але кому невідомо, з чого живуть судді та прокурори? Хто ще не посівав?

На державну податкову службу витрачається 4 млрд. грн., а на митну – 1 млрд. грн. щорічно. Ще одна категорія працівників, у яких зарплата не займає основну частку в доходах. Покриваючи ... Читати далі »