П`ятниця, 23.08.2019, 20:11
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Фінансові терміни: В | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Державні фінанси [8]
Електронні підручники кафедри [2]
Фінансовий словник
Страховий тариф
Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.
ст. 10 Закону України "Про страхування"
Пошук
Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Статистика
Кафедра фінансів
Валовий дохід
загальна сума доходу платника податку на прибуток підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій і матеріальній або нематеріальній формах як на митній території України, так і за її межами.
Валовий дохід підприємств
вартість новоствореного продукту в грошовому виразі.
Валовий дохід скоригований
валовий дохід, визначений згідно із законодавством без урахування доходів, що не включаються до валово-го доходу.
Валовий прибуток (збиток) підприємств
це різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Валові витрати підприємств
витрати, здійснювані платником податку на прибуток протягом звітного податкового періоду, які виключаються із суми скоригованого валового доходу для обчислення суми оподатковуваного прибутку.
Валюта вільно конвертована
валюта, що вільно й необмежено обмінюється на інші чужоземні валюти. Сфера обміну В. в. к. поширюється як на поточні операції, пов’язані з повсякденною зовнішньоекономічною діяльністю, так і на операції щодо зовнішніх кредитів та за-кордонних інвестицій. Режим функціонування В. в. к практично означає відсутність будь-яких валютних обмежень.
Валюта неконвертована
національна валюта, що функціонує в межах тільки однієї країни і не обмінюється на інші чужоземні валюти. До В. н. належать валюти, щодо яких застосовують різні обмеження і заборони на вивезення, ввезення, продаж, купівлю, обмін на чужоземні валюти, а також використовують різні заходи валютного регулювання, зокрема валютні коефіцієнти, з метою обмеження обігу цих валют.
Валюта частково конвертована
національна валюта країн, які застосовують валютні обмеження для резидентів і окремих видів обмінних операцій. В. ч. к., як правило, обмінюється тільки на деякі чужоземні валюти з окремих видів міжнародного платіжного обігу.
Валютна інтервенція
форма впливу центрального банку країни на формування курсу національної валюти. Полягає в тому, що банк продає або купує великі партії твердих валют за національну валюту. Вико-ристовується здебільшого для усунення різких коливань курсу націона-льної валюти. З метою підвищення курсу власної грошової одиниці центральний банк продає чужоземну валюту, і навпаки, для зниження курсу своєї валюти він скуповує тверду валюту в обмін на національну.
Валютна політика
сукупність економічних, правових та організаційних заходів, здійснюваних державними органами, центральними банківськими і фінансовими установами, а також міжнародними валютно-фінансовими установами в галузі валютних відносин. Розрізняють поточну і довготермінову В. п. Поточна В. п. здійснюється з метою забезпечення нормального функціонування національних і міжнародних валютних систем, підтримування рівноваги платіжних балансів. Оперативне регулювання валютно-ринкової кон’юнктури при цьому проводиться за допомогою дисконтної та девізної політики. Довготермінова В. п. охоплює досить тривалий період і передбачає заходи структурного характеру для послідовної зміни валютного механізму. Здійснюється через міждержавні переговори та укладення угод у межах МВФ та на регіональному рівні, а також за допомогою валютних реформ тощо.
Валютне регулювання
одна із форм державного регулювання міжнародних економічних відносин. Суть її полягає в регулюванні міжнародних розрахунків та порядку здійснення операцій з валютою і валютними цінностями. В. р. використовується з метою узгодження платіжних балансів, зміни структури імпорту чи його обмеження, концентрації валютних ресурсів у руках держави, впливу на курс національної валюти, обмеження обігу чужоземної валюти тощо.
Валютний контроль
державне регулювання обсягу готівки в чужоземній валюті та її обмінного курсу щодо інших валют.
Валютний фонд (підприємства)
сукупність належних підприємству коштів у вільно конвертованій валюті. Формується внаслідок реалізації експортної продукції, робіт і послуг відповідно до законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, або через придбання валюти на біржі.
Варант
свідоцтво, що дає змогу власникові облігацій чи привілейованих акцій купувати прості акції за наперед узгодженою ціною.
Вартість
виражена в грошах цінність будь-чого або величина витрат на будь-що. В. є тією реальною базою, що робить гроші і товар економічно тотожними поняттями. Товар обмінюється на гроші, а гроші на інший товар завдяки тому, що ці ринкові категорії мають спільну основу — В.
Вартість активу балансова
вартість активу за даними бухгалтерського обліку, відбита в балансі підприємства.
Вартість додана
різниця між вартістю вироблених товарів, виконаних робіт чи наданих послуг та вартістю матеріалів, використаних у процесі їх виробництва (виконання, надання).
Вартість додаткова
частина вартості товару, що виступає як чистий прибуток від господарської діяльності. Є одним із джерел утворення національного доходу. Величина створюваної на підприємстві В. д. залежить від технічного рівня виробництва, а в масштабі держави — від ефективності економіки загалом.
Вартість основних фондів балансова
вартість основних фондів на початок і кінець кожного року, визначена балансовим методом за даними бухгалтерського обліку про наявність і рух основних фондів. Балансова вартість є змішаною оцінкою основних фондів, оскільки частина інвентарних об’єктів числиться на балансі за відповідною вартістю на момент останнього переоцінення, а основні фонди, придбані після цього, — за повною початковою вартістю. Є вартість основних фондів початкова, залишкова, відновна, середня, ліквідаційна.
Ввізне мито
мито, яке стягує держава з імпортних товарів з метою поповнення державного бюджету та захисту внутрішнього ринку. В. м. поділяється на адвалорне (від вартості товару) та специфічне (у вигляді твердої ставки зі штуки чи одиниці виміру — ваги, площі, об’єму товару).
Векселедавець
боржник по векселю.
Векселетримач
власник векселя, котрий може бути пред’явлений до оплати. Має право на отримання тієї суми, на яку виписано вексель.
Вексель
цінний папір і вид кредитних грошей, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити у встановлений термін і в повному порядку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі бувають:
  • прості,
  • переказні,
  • акцептовані,
  • депоновані,
  • державної скарбниці (казначейські),
  • фінансові.
Вексель акцептований
вексель, що містить згоду (акцепт) платника (трасата) на його оплату.
Вексель депонований
вексель, виданий на забезпечення кредиту.
Вексель державної скарбниці (казначейський)
один з видів державних цінних паперів, що є короткотерміновим грошовим зобов’язанням (випускають на термін від 3 до 12 місяців). В. д. с. розповсюджують переважно серед банків та інших юридичних осіб. Доходи власників таких векселів формуються завдяки тому, що їх купують зі знижкою від номінальної вартості, а продають за номінальну вартість. Емітує та погашає В. д. с. центральний банк за дорученням державної скарбниці (казначейства) чи міністерства фінансів.
Вексель казначейський
див. Вексель державної скарбниці (казначейський).
Вексель переказний (тратта)
письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) у зазначений строк вказану суму.
Вексель простий
письмове просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця сплатити власникові векселя у зазначений строк у визначеному місці вказану суму.
Вексель товарний (комерційний)
вексель, виданий позичальником під заставу товарів.
Вексель фінансовий
вексель, емітований банком.
Вивізне мито (експортне)
мито, яке стягує держава з експортованих товарів. Є інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств. У розвинутих країнах В. м. (е.) зараз використовується рідко.
Видатки бюджету
кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. В. б. класифікуються за:
  1. функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків);
  2. економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);
  3. ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);
  4. бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).
Виконання бюджету держави
забезпечення повного і своєчасного надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і спрямування коштів на фінансування видатків, включених до бюджету. Є основною стадією бюджетного процесу.
Використання прибутку підприємства
спрямування прибутку підприємства на сплату податків, створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, фінансування витрат у процесі фінансово-господарської діяльності.
Випадок страховий
передбачена страховою угодою подія, після якої страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування (страхову суму) страхувальникові (клієнтові).
Виплата страхового відшкодування
основне зобов’язання страховика за договором страхування; етап, який завершує страхові відносини у разі загибелі чи пошкодження майна. Порядок і термін В. с. в, визначені чинним законодавством та нормативними документами. Залежить від категорії страхувальників, форми страхування, виду застрахованого майна тощо.
Виплата страхової суми
основне зобов’язання страховика за договором особистого страхування. Передбачає надання грошової допомоги застрахованому або членам його сім’ї у разі настання страхового випадку.
Виручка від реалізації продукції підприємства
грошові кошти, які надійшли підприємству за продану продукцію.
Витрати
зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Витрати бюджету
видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.
Відомча класифікація видатків бюджету
перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.
Відомчий контроль
форма фінансового контролю, який здійснюється галузевими міністерствами і відомствами щодо підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ. Об’єктом В. к. виступає фінансова діяльність підприємств та внутрішньовідомчі розподільні відносини.
Відплив капіталу
грошові засоби країни, що скеровуються до інших країн як інвестиції, позики чи з метою закупівлі фінансових активів. Їх показують у платіжному балансі на рахунку руху капіталу.
Відрахування і внески
платежі до бюджету та державних цільових фондів, які мають повне або часткове цільове призначення. Установлюються на певні цілі з визначенням джерела сплати або від певного вартісного показника.
Відрахування на геологорозвідувальні роботи
обов’язкові податкові відрахування видобувних підприємств. Зараховуються до собівартості продукції (робіт, послуг). Їх визначають за конкретними ставками на одиницю видобутку чи погашення запасів залежно від виду корисних копалин.
Вільна економічна зона (ВЕЗ)
частина держави, на якій установлено вільний режим для іноземних інвестицій та пільгові економічні умови (податкові пільги, валютний режим, низькі митні ставки) для підприємців. Метою створення ВЕЗ є активізація спільної інвестиційної діяльності, залучення іноземних технологій і валютних коштів, розвиток регіону тощо.
Вільна ціна
відпускна ціна, що встановлюється виробником на договірній основі, чи роздрібна ціна, що визначається торговцями самостійно.
Вкладення фінансові
кошти, вкладені підприємством у цінні папери чи капітал інших підприємств. Те саме, що й інвестиції фінансові.
Власні джерела формування фінансових ресурсів
кошти підприємницької структури (приватний чи акціонерний капітал).
Внески страхові
спільна назва збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове соціальне страхування.
Внутрішні джерела формування фінансових ресурсів підприємств
прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, амортизаційні відрахування від основних фондів і нематеріальних активів тощо.
Внутрішній аудит
одна з форм внутрішнього фінансового контролю. Його здійснюють призначені внутрішні аудитори з метою інформування керівництва підприємства про ефективність фінансової діяльності загалом або окремих її етапів.
Внутрішній фінансовий контроль
форма контролю, що полягає у самоперевірці фінансової діяльності кожним суб’єктом розподільних відносин.
Вторинний розподіл ВВП
третя стадія розподілу вартості ВВП і етап перерозподілу в частині формування первинних доходів фізичних осіб, які зайняті в бюджетній сфері та не беруть участі у первинному розподілі ВВП.
«Вуличний» позабіржовий ринок цінних паперів
неорганізований фондовий ринок, на якому здійснюють купівлю-продаж цінних паперів (здебільшого акцій), але без реєстрації відповідних угод на біржі). Такому ринку притаманні високий інвестиційний ризик, а також низький рівень юридичної захищеності інвесторів та їх поточної інформації.
Вхідний податок на додану вартість
сума податку на додану вартість, яку включено в ціну товарів (робіт, послуг) і котра сплачується суб’єктом господарювання за придбанням цих товарів (робіт, послуг).

Створити безкоштовний сайт на uCozCopyright І.В.Кушнір © 2008-2019