"Ісламський банкінг" - явище дуже молоде, його "офіційна" історія скаладає всього 35 років. Утім, перші банки такого типу в мусульманських країнах існували в режимі секретності ще з середини XX століття. Вони діяли напівпідпільно, оскільки в ісламських соціумах з підозрою ставляться до "новацій", які викликають навіть тінь сумніву щодо своєї відповідності шаріату.

Сьогодні банки, що діють за принципами шаріату, існують більш ніж в п'ятдесяти країнах. їхні активи оцінюються приблизно в 1 трлн. дол., а принципи ісламського банкінгу успішно втілюються в багатьох фінустановах Європи та США у вигляді "ісламських вікон", які надають практично всі західні великі банківські мережі. Банки, які дотримуються правил шаріату (ісламської системи релігійного права), виявилися значно стійкішим до кризи.

Коран забороняє брати відсоток з позики. Людина не може покласти гроші в банк і отримати через деякий час прибуток з відсотком. Неможливий і кредит, який потрібно повертати з відсотками. Шаріат також забороняє мусульманам інвестувати в бізнес, пов'язнаний з виробництвом тютюну, алкоголю, зброї, порнографії, азартними іграми, спекуляціями, завеликими ризиками.

Перш за все, ісламські банки засновують свою діяльність не на кредитуванні, а на інвестиціях. Передумови для цього полягають не лише в релігійних переконаннях, а й у здоровому глузді мешканців Близького Сходу.

"Банк відкриває рахунки, на яких вкладники розміщують свої заощадження. Цими грошима банк фінансує підприємців. Здавалось би, все як і в нас;: Але замість традиційної сплати відсотків за кредитом, підприємець ділить з банком, а банк з вкладником як прибутки у справі, так і збитки. Така система "нічого не обіцяє" і змушує банки ретельно вибирати, куди вкладати гроші. Ісламські банки значно частіше, ніж західні, вкладають кошти у реальне виробництво, ігноруючи високоприбуткові, але непевні справи.

Таким чином, ісламський банк ризикує значно більше, ніж "звичайний": він тісніше пов'язаний з партнерами, яким дає гроші. Пов'язаний не лише економічно, а й етикою спільної відповідальності, на якій і тримається ділова репутація банку.

Стосунки, за яких партнери беруть на себе ризики і розділяють їх пропорційно вкладеним коштам, створюють особливу психологію ведення справ. Ісламські банки звертають виняткову увагу на суть і перспективність проектів, в які вкладають кошти, в той час як в період економічного зростання західні банки оцінювали проекти лише за забезпеченням займу.

Оскільки шаріат забороняє спекуляції та операції на кшталт продавання боргів (звичайна практика в західному банкінгу), ісламські банки більш зацікавлені в фінансуванні реального сектору, ніж європейські чи американські конкуренти. Таким чином, ісламські банки ефективніше стимулюють економіку.

Ще однією суттєвою відмінністю ісламського банкінгу від традиційного капіталістичного є відсутність проблеми "фідуціарних коштів". Немає кредитів - немає і "грошей з повітря". Банк просто бере на себе функцію управляючого грошима вкладників.

Найрозповсюдженіше "ісламське кредитування" зветься "мурабаха". Кредит виділяється під конкретну покупку. Власником купленого товару є банк - доти, поки клієнт не погасить всю позичену суму. Фактично, банк виступає торговим посередником - замість брати відсоток з кредиту, він купує товар за одну ціну, а продає за іншу. Різниця залишається банку, як виручка з операції.

"Мудараба" - приблизний аналог "депозиту". Вкладник довіряє свій капітал "мударибу", який використовує ці гроші в бізнесі. Прибуток ділиться між учасниками договору. Несе відповідальність за збитки інвестор, окрім випадків, коли збитки сталися через вину "розпорядника" коштів. Банк дає гроші, контролює їх використання, консультує та розподіляє прибутки і збитки.

Ісламський банкінг довів стійкість своєї системи під час кризи. Начебто невеликі прибутки цього сектору раптом набули особливого значення, бо часто спиралися на реальні об'єкти та виробництво. Оцінки ризиків ісламськими банкірами виявилися більш адекватними, їхній контроль фінансованих проектів - надійнішим, а рівень кредитування "ненадійних" і, відповідно, кількість "поганих боржників" - нижчим, ніж у традиційних банків. Гіпотетично, якби ісламська банківська система була менш інтегрованою в світову, криза могла б їй зовсім не зашкодити.

На сьогоднішній день в 40 державах світу функціонують банки, що керуються ісламськими принципами у своїй діяльності. Це свідчить про високий попит на продукти ісламських банків, а також про їхню здатність конкурувати із традиційними фінансовими інститутами. Усього у світі нараховується близько 200 фінансових установ ісламського типу. Загальна сума їхнього капіталу ще в 2006 році склала близько $12,3 млрд., величина сукупних активів " $258 млрд. при доступних фінансових ресурсах $113 млрд.

Фахівці вже припускають, що у швидкому майбутньому ісламські банки потіснять позиції західних банків в арабських країнах. І це створить об'єктивні умови для більш інтенсивного перенесення основ ісламського банкінгу на інші регіони ісламського світу, а потім за його межі.

Як не дивно, але саме Україну деякі експерти вважають основним перспективним полігоном іслам-банкінгу в Східній Європі. Причому, його проникнення пов'язують із казахстанськими банками. Зокрема, казахстанський банк "Тураналем" став першою кредитною організацією СНД, що одержала в 2003 році кредит від ісламського банку.

Сума була досить невелика, але вже в липні 2006 року банку вдалося залучити кредит за законами шаріату на суму $200 млн. За ним пішов вихід на споживчий ринок. 8 травня 2007 року банк під час підписання угоди з Етігаіез Ізіатіс Вапк оголосив про те, що створення першого в Казахстані банку, що працює за принципами шаріату, " справа найближчого майбутнього. Банк контролює 47,3% акцій банку "БТА-Казань", розташованого в республіці Татарстан, де біля половини населення " мусульмани, і має частки в низці інших російських банків.

Втім, цьому парадоксу є пояснення. На тлі перманентних скандалів з європейськими банками і кризи американської банківської системи тріумфальний хід нової потужної сили в особі ісламських банків не залишається без уваги транснаціональних компаній і найбільших світових комерційних банків. Вони не тільки із тривогою відслідковують ситуацію, але й удаються до співробітництва.

Провідні західні банки відкривають у себе ісламські підрозділи: "Чейз Манхеттен", "Голдмен Сакс", "Ай-Ен-Джі", "Номура Сек'юрітіз", "Джей Пі Морган" та інші. Американський банк "Сітібенк" уже тривалий час співробітничає з ісламськими банківськими структурами, вклавши близько 1 мільярда доларів у спеціалізовані ісламські фонди. Ще в 1997 році "Сітібенк" заснував у Бахрейні своє повноважне відділення ''Сіті Ісламік Інвестмент Бенк" з капіталом 20 мільйонів доларів. Спеціальні ісламські департаменти відкривають також найбільші світові банки "Дойче бенк" і Н8ВС. За оцінкою "Сітібенка", темпи зростання ісламського банкінгу становлять від 10 до 15% на рік, що красномовно свідчить про динамічність ісламських банків.

До послуг ісламських банків вдаються такі транснаціональні гіганти, як "Дженерал Моторе", "Ай-Бі-Ем", "Алкатель", "Деу", а також найбільші фінансові холдинги Societe. Фінансисти, що представляють ісламські банки, говорять уже про те, що в найближчому майбутньому всі світові банки могтимуть забезпечити клієнтам повний пакет послуг як у традиційній, так і в ісламській формі.

Можливо, секрет успіху ісламського банкінгу " саме в тому, що на відміну від західних колег він відкидає бездушну економічну доцільність. Будь-яка діяльність, у тому числі і фінансова, повинна узгоджуватися з моральними установками. А в нашому непередбаченому світі це досить цінна обставина...