Загальноприйнятим вважається підхід до класифікації функцій управління за двома головними елементами системи управління: суб'єктом і об'єктом. Функції, виділені під впливом суб'єкта управління, прийнято називати загальними, а під впливом об'єкту управління - спеціальними. Класифікація функцій управління щодо його суб'єкта заснована на виокремленні певних видів управлінської діяльності, кожен з яких має своє функціональне призначення в процесі управління.

Найважливішою функцією управління сільськогосподарських підприємств, на нашу думку, є аналіз. Він складається з дослідження економічних процесів, що відбувались на підприємстві у минулому, умов зовнішнього середовища сьогодні, встановлює тенденції розвитку, визначає загрози і можливості, а також проблеми, що підлягають вирішенню. Аналіз передує вирішенню рішень і є основою для прогнозування і планування. Тобто, функція аналіз виступає засобом досягнення відповідності між поставленими завданнями і досягнутими результатами, основою для вироблення управлінських цій, з метою ліквідації негативних відхилень реального розвитку від запланованого.

Прогнозування й планування полягає у визначенні напрямів, цілей, пропорцій, темпів виконання виробничих процесів і являє собою вибір дій на ми значений період часу. На стадії планування, крім вибору дій, напрямів досягнення мети і визначення показників, зважуються питання з форм, методів, термінів та інструментів контролю. Організація вирішує питання структури, упорядкування і регламентації дій виконавців, вибирає спеціалізацію й оптимізує методи провадження робіт. Контроль носить всеосяжний характер і пов'язаний з усіма функціями системи управління. Процес аграрного виробництва дуже складний і тому важливо його контролювати на всіх стадіях, починаючи від організації й закінчуючи визначенням фінансових результатів. Здійснювати це можливо за допомогою обліку.

Облік, як функція управління, являє собою одержання і фіксацію в кількісній формі результатів стану об'єкта у будь-який момент часу. Саме облік створює можливість реального контролю над ходом виробництва, його регулювання і кінцеву фіксацію діяльності підприємства за звітний період. Облікові дані є основою для проведення економічного аналізу діяльності підприємства і функціонування системи управління.

У сучасних умовах соціально-економічного розвитку, невід'ємною і важливою ланкою є інформаційне забезпечення процесу управління, яке полягає у пошуку й обробці інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Не можна не відзначити, що будь-які ухвалювані рішення вимагають обробки великих масивів інформації. Для сільськогосподарських підприємств, як організаційно-економічних об'єктів управління, в умовах ринкової економіки інформація має виняткове значення, адже його діяльність базується на вивченні конкретної ситуації, що складається як на ринку товарів, послуг, робочої сили, капіталу, фінансів тощо, так і в самому підприємстві. Компетентність керівника часто залежить не стільки від минулого досвіду, а від володіння достатньою кількістю інформації про швидкоплинну ситуацію й уміння нею скористатися. Це відноситься як до зовнішньої так і до внутрішньої релевантної інформації.

Інформація по стратегічному плануванню дозволяє загальному керівництву нести відповідальність за визначення довгострокових цілей, акумуляцію ресурсів і формування політики для досягнення поставленої мети. Така інформація може включати перспективну оцінку середовища, економічні прогнози і демографічні тенденції.

Контрольна управлінська інформація використовується відділами і службами менеджменту для координації дій підконтрольних ним суб'єктів і розробки узгоджених оперативних планів. Оперативна інформація допомагає менеджерам середньої ланки виконувати щоденні операції, наприклад, такі, як розрахунок заробітної плати та інші фінансові розрахунки, управління запасами. Отже, комплекс інформаційно-аналітичного забезпечення є достатньо складним і динамічним елементом системи управління

Важливим джерелом інформації для керівників вищої і середньої ланки є інформація про фінансовий стан та платоспроможність як свого підприємства, так і контрагентів, а також конкурентів.

Управління платоспроможністю сільськогосподарських підприємств є важливою ланкою управлінської діяльності яка забезпечує основну мету функціонування суб'єкта господарювання - отримання максимального прибутку й рентабельності активів, забезпечення стабільного стійкого фінансового стану підприємства та знаходження рішень щодо його покращення.