В умовах ринкових відносин та змішаної економіки фінансова стійкість суб'єктів господарювання вважається одною із найважливіших умов їхньої підприємницької діяльності.

Але на сьогодні існують різні точки зору щодо сутності даного поняття, а відповідно і до методики аналізу фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Фінансова стійкість - це важлива категорія фінансового аналізу і від того, що під нею розуміється, залежить методика проведення її аналізу. Важливе значення посідає також ринкова стійкість суб'єктів господарювання. На сьогодні, на жаль, існують різні точки зору щодо понять ринкової та фінансової стійкості, часто ці поняття плутають, змішують, ототожнюють або взагалі різнять. А в умовах фінансової кризи при проведенні фінансового аналізу оцінювання фінансової стійкості є особливо актуальними та конче потрібними. Тому обрана тема дослідження є доволі актуальною.

Метою дослідження є розглядання понять ринкової стійкості та фінансової стійкості суб'єктів господарювання.

Деякі автори поряд з фінансовою стійкістю застосовують або застосовували раніше поняття ринкової стійкості, ринкової активності. Так, Г.В. Савицька вказувала раніше на ринкову стійкість і характеризувала її показниками фінансової незалежності, фінансової залежності та фінансового ризику (І, с. 435). Автор даної статті також раніше вказувала на ринкову стійкість і ототожнювали її з показниками структури джерел фінансування, а саме: коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) (2, с. 231). Таким чином, сутність ринкової стійкості господарюючих суб'єктів розглядалася раніше через дані відносні показники. Пізніше думка Г.В.Савицької змінилася і ці три показника вона віднесла до показників фінансової стійкості (3, с. 610 -611).

Автор даної статті також в процесі подальших особистих наукових досліджень джерел фінансування та фінансової стійкості суб'єктів господарювання дійшла іншого висновку: ці три показника безумовно характеризують структуру пасиву балансу, але займають перше місце в складі відносних показників фінансової стійкості (4, с. 132 - 135, с. 165). Таким чином, автор даної статті відійшла від поняття ринкової стійкості через показники фінансової незалежності, фінансової залежності та фінансового ризику (плеча фінансового важеля) і виділила їх як головні показники фінансової стійкості. Це пояснюється тим, що поняття ринкової стійкості суб'єкта господарювання набагато ширше, ніж поняття фінансової стійкості.

В своїх попередніх наукових дослідженнях автор даної статті розкрила поняття ринкової стійкості як зовнішньої стійкості, яка визначає фінансове становище суб'єкта господарювання на ринку - в зовнішньому середовищі і включає в себе стійкість господарських зв'язків суб'єкта господарювання із .нинішніми контрагентами; стійкість його рівня на ринку конкурентноздатності продукції, що випускається, (послуг, робіт, товарів), стійкість цінової тактичної та стратегічної політики суб'єкта економіки та ін. (5, с. 442). Безумовно ринкова (зовнішня) стійкість базується на загальній та внутрішній стійкості, складовими яких виступає фінансова стійкість.

Необхідно зауважити, що автор визначила загальну стійкість як проміжну стійкість між зовнішньою (ринковою) та внутрішньою стійкістю, яка являє собою стан руху грошових потоків, який повинен забезпечувати постійне перевищення надходження коштів (доходів) над їх витрачанням (витратами) - в цьому проявляється зв'язок суб'єкта господарювання між своїм внутрішнім та зовнішнім середовищем. Таким чином, загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення над ходження коштів (доходів) над їх витрачанням (витратами) (5, с. 442). Умовою загальної стійкості суб'єкта господарювання є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовищ. Для цього господарюючий суб'єкт повинен мати гнучку структуру фінансових ресурсів.

Головною складовою загальної стійкості господарюючого суб'єкта є фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності. Внутрішня стійкість - це такий фінансовий стан суб'єкта господарювання, за якого забезпечується достатньо високий результат його внутрішнього функціонування за допомогою відповідних внутрішніх управлінських рішень (5, с. 442).

Раніше і К.В. Ізмайлова виділяла ринкову стійкість через цілу низку її показників: коефіцієнт автономії, фінансової залежності, коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів, коефіцієнт мобільності, коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, коефіцієнт виробничих фондів, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт структури довгострокових вкладень, коефіцієнт короткострокової заборгованості, коефіцієнт автономії джерел формування запасів, коефіцієнт кредиторської заборгованості, співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю, рентабельність на основі грошового потоку, коефіцієнт самофінансування (показник грошової віддачі інвестицій), коефіцієнт обслуговування боргу, хоча і вказувала, що вони характеризують і фінансову стійкість (6, с. 84 - 93). По суті, це є відносні показники фінансової стійкості, які автор виділяє як показники ринкової стійкості. Пізніше вона також дещо змінила і мою точку зору щодо ринкової стійкості. Вона стала розглядати фінансову стійкість за критеріями: 1) стабільність джерел покриття; 2) платоспроможність (ліквідність); 3) ринкова стійкість; 4) грошові потоки (7, с. 113 - 125). Тобто виключила з показників ринкової стійкості показники грошових потоків. На особисту точку зору автора даної статті, такий підхід є не зовсім вірним, тому що поняті я ринкової стійкості набагато ширше ніж поняття фінансової стійкості і вони розмежовуються за різними критеріями: ринкова стійкість виділяється по відношенню до зовнішнього та внутрішнього середовища, а фінансова стійкість по відношенню до видів ресурсів суб'єкта господарювання. За думкою К.В.Ізмайлової, поняття фінансової стійкості набагато ширше ніж поняття ринкової стійкості господарюючого суб'єкта.

Виходячи з цього, видно, що дане питання є дискусійним і на сьогодні. Ю.С. Цал-Цалко поряд з фінансовою стійкістю розглядає ринкову активність з відповідною системою характеризуючих її показників (8, с. 252 -264). Він наголошує, що «ринкова активність підприємства забезпечується надійними і стабільними прибутками для власників і нарощуванням вартості власного капіталу (активів). Головне, в чому зацікавлені власники, — прибуток на вкладений ними капітал для забезпечення діяльності підприємства, а також, яка частка прибутку направляється на дивіденди і яка — на реінвестування у активи.

Повна ринкова активність підприємства для власників — це сума дивідендів і зміна вартості його власного капіталу за звітний період» (8, с. 252). Виділяє такі абсолютні та відносні показники ринкової активності: 1. Статутний капітал; 2. Додатковий вкладений капітал; 3. Інший додатковий капітал; 4. Резервний капітал; 5. Нерозподілений прибуток; б. Рентабельність статутного капіталу; 7. Вартість коштів статутного капіталу (балансової вартості акцій); 8. Дивіденди; 9. Рентабельність капіталу власників; 10. Рентабельність внесків власників; 11. Коефіцієнт реінвестування прибутку; 12. Реінвестований прибуток; 13. Рентабельність власного капіталу; 14. Коефіцієнт виплати дивідендів; 15. Коефіцієнт податкових інвестицій; 16. Коефіцієнт оподаткування статутного капіталу; 17. Коефіцієнт оподаткування власного капіталу; 18. Коефіцієнт оподаткування активів підприємства; 19. Коефіцієнт формування резервного капіталу; 20. Коефіцієнт формування статутного капіталу; 21. Номінальна вартість 1 акції; 22. Балансова вартість 1 акції; 23. Чистий прибуток, що припадає на 1 акцію; 24. Дивіденди на 1 акцію (8, с. 253). Таким чином, поняття фінансової стійкості та ринкової активності повністю розмежовуються і не перетинаються.

Сутність фінансової стійкості суб'єкта господарювання автором даної статті була вже детально досліджена та відповідно удосконалена з належним обґрунтуванням (5, с. 443; 9, с. 209 - 220). Запропоновано наступне визначення: фінансова стійкість суб'єкта господарювання - це такий стан фінансових ресурсів, за якого суб'єкт ринкової та змішаної економіки, вільно маневруючи грошовими коштами, здатний шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервні процеси своєї операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, а також витрати на їх розширення та оновлення, появу нових їх напрямків та складових (9, с. 209 - 220).

ЛІТЕРАТУРА

1. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. и доп. - Мн: ИП „Зкоперспектива", 1998. - 498 с.
2. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.
3. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: ООО «Новое знание», 2000. - 688 с.
4. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 365 с.
5. Лахтіонова Л.А. Критерії та види стійкості суб'єктів ринкової економіки». - Збірник наукових праць «Формування ринкової економіки». Вип. 20.-К.: КНЕУ, 2008 р.
6. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб - 2-е вид., стереотип. К.:МАУП, 2001.-152 с.
7. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз у будівництві: Навч. посіб - К.:Кондор, 2007.-236 с.
8. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посіб. - 2-вид, перероб. і доп. - К.: ЦУЛ, 2002. - 360 с.
9. Лахтіонова Л.А. Поняття фінансової стійкості суб'єктів господарювання. - Міжнародна науково-практична конференція «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит в епоху глобальних змін» 23 жовтня. 2009 р. - К.: КНЕУ, ФПБАУ, 2009.-582 с.