| Фінансовий словник |
Система банківського кредитування Система банківського кредитування - це модель, що відповідає характеру ринкових відносин, тобто добі переходу від централізованих до децентралізованих методів кредитування економічних суб'єктів. Вона охоплює принципи, об'єкти та методи кредитування, механізми надання та погашення позик, а також банківський контроль у процесі кредитування. Важлива умова кредитування - це пріоритетність надання кредитів, яка визначається тільки ефективністю проектів (заходів) кредитування, мірою кредитного ризику та розміром очікуваного банком прибутку. У процесі кредитування рекомендується віддавати перевагу позичальникам, які забезпечують своєчасне та повне виконання договірних зобов'язань і зберігають свої кошти на депозитах та інших рахунках в інвестиційному банку. Обов'язковою умовою кредитування має бути використання власних коштів позичальника у фінансуванні комерційного контракту (цільової програми, технічного проекту). Отже, бажано, щоб позичальник і кредитор брали спільну участь у фінансуванні проекту чи контракту на паритетних засадах, хоч, як правило, банк бере на себе більшу суму (у межах 70-90% вартості контракту чи проекту). Але жоден з виданих кредитів не може перевищувати 25% власних коштів банку, а загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів комерційного банку. Принципи кредитування - це основні положення банківської системи, що визначають процес кредитування. До основних принципів кредитування, яких повинні дотримуватися як кредитори, так і позичальники, належать такі: цільовий принцип, строковий принцип, принципи обов'язкового повернення, оплачування та забезпечення кредиту. Чинна система кредитування залежить не тільки від ресурсів, а й від встановлених НБУ економічних нормативів діяльності комерційних банків та вимог щодо формування обов'язкових, страхових та резервних фондів. Ці нормативи регламентують максимально допустимий обсяг залучених коштів, розмір резервних фондів, граничну суму видачі кредиту, що робить кредитний механізм залежним від ліквідності балансів комерційних банків. Сучасна система кредитування в Україні базується на нових методах та формах кредитування. Нині принципово змінився підхід банків до організації кредитних відносин: відбувся перехід від пооб'єктного кредитування до кредитування суб'єкта, тобто кредитування юридичної або фізичної особи; до уніфікації методів кредитування клієнтів незалежно від їхнього галузевого підпорядкування та форм власності. Зараз кредити беруть участь у процесі приватизації державних організацій та управлінні державним боргом. Склалась система багатоваріантного кредитування, коли позичальники й банки, користуючись своїм правом, вибирають найбільш прийнятну для них форму: кредити, що постійно перебувають в обороті позичальника, або разові, що покривають тимчасовий розрив у платіжному обороті. Система кредитування базується на традиційних загальних принципах, які гарантують повернення банківської позики. В світовій практиці з точки зору забезпеченості повернення позики найбільш надійним рахується заставне право (в тому числі іпотека, застава, поручительства і гарантії), система страхування, що дає можливість банку закріпити свою незалежність і тим самим мінімізувати кредитний ризик. Основна маса кредитів надається банками під забезпечення. Існує кілька способів забезпечення кредитів різними видами майна клієнта або фінансовими зобов’язаннями третьої сторони. Формами забезпечення кредитів можуть бути: застава рухомого чи нерухомого майна, цінні папери, передача контрактів, передача (цесія) дебіторської заборгованості, забезпечення коштовними металами, гарантія й поручництво. Як уже було сказано, за сучасних умов принципово змінився підхід до організації кредитних відносин: відбувся перехід від пооб’єктного до прямого кредитування суб’єктів. Отже, комерційні банки, виходячи з пріоритетів грошово-кредитної політики, власних інтересів та потреб позичальників, можуть застосовувати різні методи кредитування. У світовій банківській практиці найбільш поширеними методами кредитування є кредитна лінія, револьверний кредит, контокорент, овердрафт, які визначають форму позичкового рахунка, порядок видачі та погашення, методи контролю за цільовим використанням позики та засоби регулювання заборгованості. |
|
| Кафедра фінансів |
 |
Вдосконалення облікового процесу в інноваційному розвитку інформаційних технологій
| Бенько М.М., к.е.н., доцент,
Київський національний торговельно-економічний університет
Розвиток інформаційних технологій (ІТ) характеризується тривалим історичним періодом. Економічна Наука ділить цей період на етапи. Етапам відповідають певні засоби обробки та носії інформації [3, с. 10-11], [4, с. 20]:
Перший етап - до другої половини XIX ст. панувала «ручна» ІТ. Усю обробку облікової інформації працівник виконував вручну за допомогою пера, рахівниці, книг. Зв'язок (комунікація) зводився фактично до звичайних поштових листів.
Другий етап - з другої половини XIX ст. по 30-ті роки XX ст. розвивалася «механізована» ІТ, на базі друкарської машинки, телефону, телеграфу, модернізації системи поштового зв'язку, створення арифмометра, математичної машини, машино-рахункових станцій, рахунково-перфораційних машин, що дозволило істотно вдосконалити технологію обліку окремих господарських операцій й технологічний процес обробки облікової інформації в цілому, значно підвищити продуктивність обліково-управлінської праці.
Третій етап - протягом 30-х - першої половини 50-х років XX ст. розвивалася «електрична» («електро-механізована») ІТ. Вона ґрунтувалася на використанні електричних друкарських машинок, копіювальних апаратів, клавішних сумарних записуючих машин, перфораторів, контрольників електромеханічної дії, електромеханічних сумарних табуляторів, десяти клавішних обчислювальних напівавтоматичних машин, електромеханічних сортувальниць. Різко підвищились якість, кількість та швидкість обробки первинних документів та облікової інформації.
Четвертий етап - друга половина XX ст. - «комп'ютерна» ІТ. Комп'ютерна ІТ, у свою чергу, також пройшла декілька етапів. Ці етапи пов'язують із розвитком елементної бази обчислювальної техніки та організаційними формами її використання [4, с. 20], [3, с. 10-11].
На всіх етапах розвитку ІТ бухгалтерського обліку відбувалося їх удосконалення за відповідними параметрами [2, с. 98]:
- підвищення рівня механізації та автоматизації виконання технічних
операцій, що у бухгалтерському обліку часто повторюються;
- створення нових засобів введення та виведення облікових даних;
- збільшення обсягу пам'яті комп'ютера;
- розробка нових носіїв облікової інформації.
Перші обчислювальні машини були механічними. Далі були створені електромеханічні та електронні.
Першим застосуванням ЕОМ у бухгалтерському обліку є 1954 рік. Американська компанія "Дженерал Електрик" на заводі у м. Луісвілль в штаті Кентуккі (США) впровадила комп'ютерну систему нарахування заробітної плати [2, с. 96].
У нашій країні з 1973 року почався серійний випуск машин «ЄС ЕОМ». Велися роботи по створенню комплексів технічних засобів для вводу, виводу і зберігання облікової інформації, засобів передачі і з'єднання ліній зв'язку з ЕОМ [1,с. 3.].
Вхідна облікова інформація, пройшовши етап приймання і контролю, надходила на таксування. Автоматизація виконання таксування досягалась за рахунок використання постійної (нормативно-розціночної) інформації, що заздалегідь вносилась в комп'ютер. Така операція виконувалась машиною автоматично відповідно заздалегідь розробленим алгоритмом.
Облікові дані, що були результатом машинної обробки, як правило, видавались у формі друкованих зведень.
Таким чином, інноваційний розвиток технології обробки інформації призвів до запровадження автоматизованих ІТ бухгалтерського обліку - це людино-машинна система, що функціонує на базі локальних обчислювальних мереж та інших сучасних засобів обчислювальної техніки, що забезпечують автоматизоване виконання функцій облікового працівника.
Застосування ПК у бухгалтерському обліку, призвело до суттєвих змін в організації, методології бухгалтерського обліку. Зокрема таких:
- засоби обчислювальної техніки стали доступними не тільки для
бухгалтерій великих та середніх, але й малих підприємств;
- можливість вирішення облікових задач в реальному масштабі часу,
тобто під час здійснення господарських операцій, виникнення фактів
господарської діяльності;
- персонал безпосередньо працює з АСБО (всі працівники бухгалтерії);
- змінилась форма представлення вхідної інформації (паперова, електронна);
- зріс обсяг задач, що є об'єктом алгоритмізації (від окремих об'єктів
обліку до повної автоматизації задач обліку і аналізу);
- бухгалтерська програма отримала відкритий характер (форма бухгалтерського обліку, взаємозв'язок з іншими комп'ютерними програмами і системами, в т.ч. Word, Excel, Internet тощо);
- інші.
Отже, сучасний стан розвитку комп'ютерної техніки, інформаційних технологій і бухгалтерського обліку забезпечує децентралізовану і централізовану технологію обробки облікової інформації відповідно концепції розподіленої системи обробки даних, за багаторівневою системою управління об'єктами бухгалтерського обліку в єдиній інтегрованій системі господарського обліку.
Терміни «механізований», «автоматизований», «автоматичний» слід розуміти в таких значеннях:
- механізований - такий, при якому частина функцій перекладена на
машину (обчислення показників за певним алгоритмом);
- автоматизований - такий, при якому переважна більшість функцій
покладена на машину;
- автоматичний - машинальний, мимовільний, несвідомий.
ЛІТЕРАТУРА
- Бегоцкая Г.К. Обработка учетной информации с использованием
вычислительной техники / Бегоцкая Г.К., Умнова З.А. - М. : «Финансы»,
1977.-70 с.
- Інформаційні системи бухгалтерського обліку / [підручник для
студ. вищ. навч. закл. спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"] /
Ф.Ф.Бутинець, С.В.Івахненков, Т.В.Давидюк, Т.В.Шахрайчук. За редакцією
проф..Ф.Ф.Бутинця. - Житомир : ПП "Рута", 2002. - 544 с.
- Кузьмінський Ю.А. Автоматизація оперативного обліку та контролю
міжнародних економічних операцій : Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 268 с.
- Мельниченко С.В. Інформаційні технології в туризмі: теорія,
методологія, практика : Монографія. - К. : Київ. Нац. Торг.-екон. ун-т, 2007. -
493 с.
- Умнова Е.А. Системи автоматизированной обработки учетной информации / Умнова Е.А., Шакиров М.А. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 271 с.
|
| Категорія: ЧДТУ 2010 | Додав: fin (18.04.2010)
|
| Переглядів: 2050
|
|
|