Верига Ю.А., к.е.н., професор Полтавський університет споживчої кооперації України

Оцінка є одним із елементів бухгалтерського обліку, яка застосовується при здійсненні будь-яких господарських операцій.

В науковій економічній літературі є різні трактування цього елементу методу бухгалтерського обліку: В.Г.Макаров [1], Я.В.Соколов [2], А.М. Кузьмінський і Ю.А. Кузьмінський [3], В.Г. Швець [4], Н.М. Малюга [5], Я.Д. Крупка [7], але всі вони зводяться до вимірювання господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів у відповідну грошову одиницю з метою визначення їх вартості.

Якщо до 1986 року оцінка майна й зобов'язань базувалася на затратному методі і дані відображалися у бухгалтерській звітності за фактичними затратами на їх придбання чи створення, то в умовах ринкової економіки оцінці надаються важливі функції, пов'язані з процесами купівлі-продажу, інвестуванні і страхуванні, зміни форм власності підприємства чи його реорганізації.

Проф. Я.В. Соколов визначає оцінку як спосіб вираження господарських засобів в узагальнюючому грошовому вимірнику. Вона здійснюється з метою реалізації принципу квантифікації - кількісного вираження якісних характеристик об'єктів обліку [4, с. 124].

Проф. Н.М. Малюга зазначає, що види оцінок і їх вибір залежать від галузі господарювання і при вирішенні відповідного кола завдань. Так, вона виділяє такі види оцінок як: вартість заміщення, відновлювальна вартість, капіталізована вартість, мінімальна вартість, умовна вартість [5, с. 64].

Проф. Я.Д. Крупка, розглядаючи методи оцінки при здійсненні інвестицій пропонує здійснювати оцінку не за історичною (фактичною) вартістю, яка не враховує фактор часу, кон'юнктуру ринку, інфляцію, а за такими оцінками як поточна, чиста, справедлива, дисконтова вартість та експертна оцінка, які базуються на принципах ринкової економіки [7, с. 35]. В Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку передбачено широкий діапазон методів оцінки активів і зобов'язань, що є надзвичайно важливим для відображення повної, правдивої і неупередженої інформації у фінансовій звітності.

Особливої уваги потребує визначення способів оцінки майна, зобов'язань і капіталу при реєстрації новоствореного підприємства та при здійсненні реорганізації підприємства, з метою визначення вартості, що передається правонаступникам.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7, 8, 9, 12 передбачають, що основою для визначення первісної вартості активів, які отримані підприємством як внески до статутного капіталу може бути, або справедлива вартість отриманого активу, узгоджена між засновниками (учасниками), або справедлива вартість акцій власної емісії, яка передбачена товариством в обмін на отриманий актив. Порядок визначення справедливої вартості передбачено П(С)БО 19 „Об'єднання підприємств", при цьому відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав і професіональну оціночну діяльність в Україні" (стаття 7) визначена обов'язковість проведення експертної оцінки професійним оцінювачем при визначенні вартості внесків учасників і засновників до статутного капіталу господарчих товариств тільки у тих випадках, якщо в зазначене товариство вноситься майно господарчих товариств із державною часткою або, якщо господарче товариство створюється на базі державного майна (або майна, що знаходиться в комунальній власності).

Міжнародні стандарти оцінки та світова практика свідчить про те, що справедлива вартість визначається доходним або порівнювальним методом, а при їх відсутності - витратним. Наведені методи мають свої переваги і недоліки, але найменше розповсюдження в Україні має порівнювальний метод у зв'язку з відсутністю активних ринків на окремі види майна.

Таким чином, оцінка це не тільки переведення кількісних і трудових показників через єдиний грошовий вимірник до вартісної оцінки, але й визначення реальної вартості об'єктів обліку в залежності від обставин і поставленої мети.

ЛІТЕРАТУРА

1. Макаров В.Г. Теория бухгалтерского учета: Учебник, 3-е изд., перераб. и допол. - М. Финансы и статистика, 1983. - 271 с.
2. Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета: Учебник. 2-е изд., перераб. и допол. - М. Финансы и статистика, 1988. - 279 с.
3. Кузьмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського об ліку: Підручник. - К.: «Все про бухгалтерський облік», 1999. - 288 с.
4. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета - М. Финансы и статистика, 2005. - 496 с.
5. Малюга Н.М. Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському об ліку: теорія, практика, перспектива: Монографія / Н.М. Малюга. - Житомир. 1998.- 384 с.
6. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. / В.Г. Швець. - К.: Знання - прес, 2003. - 444 с.
7. Крупка Я.Д. Прогресивні методи оцінки та обліку інвестиційних ресурсів / Я.Д. Крупка. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - 354 с.