Розвиток інноваційних процесів в агропромисловому виробництві потребує відповідних інвестиційних ресурсів. Але, в умовах низької дохідності сільськогосподарських підприємств, слабкої державної підтримки аграрного сектору, недостатнього кредитування агропромисловим формуванням фінансувати інноваційну діяльність досить складно.У зв’язку з цим, постає проблема пошуку нових додаткових джерел інвестування, що мають інноваційне спрямування. Успішне розв’язання цієї проблемі, на думку багатьох економістів, значною мірою залежить від раціонального використання переваг ринкового механізму господарювання.
Різні аспекти проблеми інвестування агропромислового виробництва висвітлені у працях таких економістів, як В.Г.Андрійчук, М.І.Крупка, І.В. Кушнір, А.М.Михайлов, Л.О.Петкова, П.Т.Саблук, В.М.Трегобчук, В.М.Яценко та інші.
Поліпшення інвестиційного клімату в АПК пов’язане із підвищенням ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств, посиленням державної підтримки виробників–аграріїв, залученням іноземних інвестицій тощо. Але особливий інтерес викликає розвиток інвестиційно-інноваційного процесу з функціонуванням інтегрованих структур нового типу. Розвиток цих структур нині здійснюється у ринковому середовищі, яке відтворює умови функціонування капіталістичної економіки.
Господарсько-виробнича діяльність сучасних агроформувань опосередковує рух капіталу в агропромисловому виробництві. Саме завдяки їм здійснюється нагромадження капіталу, досягається його подальше зростання. В цьому полягає своєрідність нагромадження інвестиційних ресурсів в аграрній сфері.
Нині у сільському господарстві України майже відсутні умови для капіталізаціі прибутку аграрних підприємств. Це пов’язано з низькою рентабельністю виробництва, постійним вимиванням коштів із галузі внаслідок диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію. Наприклад, загальний рівень рентабельності продукції рослинництва знизився з 30,8% у 2001 році до 7,9% у 2008 році. За 2001 – 2008 роки збитки сільськогосподарських підприємств від диспаритету цін становили 56,4 млрд. грн. У цілому ж по сільському господарству разом з особистими селянськими і фермерськими господарствами ця сума перевищує 24 млрд. грн.
Централізація коштів за допомогою інтегрованих структур повинна обовязково супроводжуватись інноваційними змінами в сільськогосподарському виробництві. Нарощування капіталу здійснюватиметься за рахунок зростання економічного ефекту від використання інновацій. Тому вважаємо інноваційні зміни результатом централізаціі капіталу і передумовою його концентрації в аграрному виробництві.
Отже, розвиток капіталізації агропромислового виробництва виявляється в особливостях нагромадження і руху інвестиційних ресурсів. Уособленням руху капіталу стають інтегровані структури АПК, завдяки яким здійснюється міжгалузевий перелив капіталу, його централізація, відбувається інноваційна розбудова сільського господарства, сворюються умови для подальшої концентрації виробництва і капіталу в аграрній сфері. Таким чином, в агропромисловому виробництві відбувається своєрідне формування механізму відтворення капіталу, адекватного засадам ринкової економіки.