У тезах проаналізовано низку заходів, спрямованих на стабілізацію економіки Угорщини, вжитих урядом Ференца Дюрчаня. З огляду на угорський досвід розроблено рекомендації для українського уряду, які мають на меті запобігти «борговому сценарію» розвитку національної економіки.
Протягом років постсоціалістичної трансформації в Угорщині було побудовано «державу добробуту» з високим ступенем боргової залежності. Процвітання економіки зумовлювалося проведенням ефективних реформ, пов'язаних із роздержавленням, лібералізацією економічної діяльності і запровадженням ринкових стимулів та жорстоких бюджетних обмежень для суб'єктів підприємництва. Значну позитивну роль відігравало залучення іноземного капіталу до розбудови і модернізації угорської економіки (50 % угорського експорту становить внутрішньо фірмовий обіг транснаціональних корпорацій).
Зростання економіки Угорщини мало переважно боргову природу. Розмір державного боргу відносно ВВП 1995 року становив 87%, 2000-го – 54%, 2005-го – 62%, 2007 року – 66%. Некероване зростання боргових зобов'язань держави породжувало загрози для дотримання макроекономіч-ної стабільності у країні та посилювало тиск боргових виплат на державні фінанси.
Західні держави, починаючи з кінця 1980-х років у різних формах надавали економічну підтримку Польщі й Угорщині для створення прецедентів успішної трансформації соціалістичної економіки і прискорення переходу до ринкової економіки інших держав Європи й Азії.
Консолідація бюджету уряду Ференца Дюрчаня в Угорщині поширюється на випадкову і на дохідну частину бюджету. Для підвищення рівня доходів держави реалізуються такі заходи: ставку ПДВ підвищено з 20% до 25%; акцизні збори на основні види підакцизних товарів збільшено; підвищено податкові ставки на процентні доходи від зростання вартості капіталу до 20%; запроваджено спеціальний «солідарний податок» для високооплачуваних найманих працівників і підприємців у розмірі 4% від сукупного доходу; модифіковано систему спрощеного оподаткування суб'єктів малого бізнесу та підвищено рівень податкових ставок у рамках цієї системи; зменшено податкові вилучення за іпотечними кредитами при розрахунку податкових зобов'язань для фізичних осіб.
Проведення жорстокішої податкової політики у фінансовому вимірі дало збільшення доходу бюджету на 5,4%, або 1,4 млрд. євро.
У довгостроковому періоді реалізація реформаторських заходів уряду Ференца Дюрчаня в Угорщині матиме позитивні результати, зміцняться державні фінанси й підвищиться довіра до фіскальної політики.
Економіка Угорщини тривалий час огорнута подвійними дефіцитами (бюджету і платіжного балансу), які підривають стійкість її фінансового стану і посилюють вразливість до ситуації на світових ринках товарів і капіталів.
У цьому контексті доцільно проаналізувати ситуацію в Україні та розробити рекомендації для економічної політики уряду, спрямовані на недопущення реалізації «боргового сценарію» розвитку національної економіки.
Для забезпечення довгострокової фінансової стабільності в Україні в умовах інтеграції національної фінансової системи у світову важливе значення має проведення як поміркованої зовнішньо боргової політики – утримання низького обсягу дефіциту бюджету, регулювання зовнішніх запозичень державних підприємств, стримування надмірної позикової активності банків засобами пруденційного регулювання, так і зваженої макроекономічної політики.