| Фінансовий словник |
Податок
Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" Податки — обов'язкові внески платників до бюджету і позабюджетних фондів, розміри і терміни сплати яких регламентуються податковим законодавством. Кушнір І.В. Фінанси |
|
| Кафедра фінансів |
 |
ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ ТА БОРОТЬБИ З БЕЗРОБІТТЯМ
К.В. Бондаренко, студентка групи Б 2/1
Миколаївський державний аграрний університет
Науковий керівник Н.В. Данік
В умовах ринкових перетворень фінансові відносини використовуються державою як ефективний регулятор усіх сфер економічного життя суспільства. Важливу роль у фінансовій системі відіграє соціальне страхування, що тісно пов'язане з виконанням специфічних функцій та формує фонди фінансових ресурсів, основне призначення яких – покрити втрати громадян, що виникли з непередбачених причин. Будь – яка модель фінансової системи може успішно діяти тільки за умов розвинутого соціального страхування.
Як категорія фінансів соціальне страхування являє собою підсистему фінансових відносин. Соціальне страхування визначають як сукупність особливих замкнених перерозподілених відносин між його учасниками з питань законодавчо визначеного формування певних цільових фондів і напрямів їх використання.Початок становлення ринку праці в Україні пов'язують із ухваленням Закону «Про зайнятість населення» (березень 1991 року), що офіційно визнавав існування у країні безробіття. Формування національного ринку праці відбувалося повільно. І це аж ніяк не випадково, оскільки сфера зайнятості була однією з найдеформованіших та відзначалася відсутністю державних і правових інститутів ринку праці та гнучкої системи оплати праці, низьким рівнем мобільності робочої сили. З одного боку, для люде відкрилися нові можливості для самореалізації, з другого - з'явилися нові проблеми, пов'язані з різкими зниженням попиту на робочу силу, появою безробіття. Для кількох поколінь громадян України безробіття було абстрактним поняттям та асоціювалося з наслідками суперечностей між працею (найманими працівниками) й капіталом (роботодавцями). Держава відмовилася від монопольного права на працевлаштування та зобов'язалася здійснювати матеріальну й соціальну підтримку працівників, які втратили роботу, визначивши правовий статус безробітного. Відтак було створено базові елементи інфраструктури ринку праці – Державну службу зайнятості й Державний фонд сприяння зайнятості населення.
У наступні роки в системі соціального страхування сталися зміни, великою мірою внаслідок прийняття в 1996 році Конституції України, яка визначала основні засади соціальної політики України. Відповідно до статті 46 громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття. Проблема безробіття гостро постала в Україні, як і в багатьох інших країнах з перехідною економікою. Низький рівень безробіття за офіційними даними, попри масове скорочення виробництва й гіперінфляцію в перші роки незалежності, пояснюється високим рівнем прихованого безробіття та свідомим зниженням показників реального безробіття. Унаслідок зменшення можливостей працевлаштування надлишкові працівники державного сектору економіки погоджувалися на нижчі зарплати, їх затримку, на вимушені адміністративні відпустки або роботу в режимі неповного робочого дня. Також загальновідомо, що частина працівників одержували основний дохід у тіньовому секторі економіки, хоча формально, за звітністю підприємств, вважалися зайнятими в офіційному.
Зменшення масштабів і рівня зареєстрованого безробіття можна досягти двома шляхами: працевлаштуванням за наявності відповідного попиту на робочу силу або відмовою в реєстрації тим, хто звертається до центрів зайнятості. У цілому посилення ролі зазначеного фонду як основного джерела фінансування державної політики зайнятості вбачаємо в реформуванні системи оплати праці на основі зростання продуктивності праці, оскільки завдяки цьому можна забезпечити фінансову стабільність соціального страхування та сприяти мотивацій поведінці безробітного населення на ринку праці. |
| Категорія: Студентська конференція МДАУ 2009 | Додав: fin (23.02.2009)
|
| Переглядів: 1785
|
|
|
