Сільське господарство - одна з ключових і життєво важливих галузей суспільного виробництва - є водночас однією з найбільш ризикових галузей економіки, оскільки відтворювальний процес повязаний з природно-кліматичними та біологічними чинниками. Тому одним із ключових факторів забезпечення стабільного розвитку виробництва є страхування сільськогосподарських ризиків.
Більш того, ця проблема є для України більш актуальною, ніж для багатьох інших країн тому, що лише порівняно недавно українські підприємства отримали змогу самостійно, без обмежень виходити на зовнішні ринки.
Вагомий внесок у вивченні основних напрямків розвитку механізму страхування сільськогосподарських ризиків здійснили такі вітчизняні науковці: О.Д. Василик, В.І. Грушко, М.Я. Дем’яненко, І.І. Лукінов, Р.В. Пікус, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак та інші.
Сільськогосподарське страхування – один із самих тяжких видів страхування з точки зору його організації і проведення. Рівень наукових розробок у сфері аграрного страхування залишаються значно нижчими порівняно з іншими сегментами страхування.
По своїх характеристиках сільськогосподарські ризики можна цілком віднести до категорії ризиків, що являють собою небезпеку нанесення збитку сільськогосподарському підприємству внаслідок порушення нормального ходу виробничого процесу.
Слід зазначити, що при страхуванні сільськогосподарських культур в Україні на сьогодні застосовують лише страхування затрат та страхування очікуваного врожаю. Страхування доходу, що захищає виробника не тільки від падіння врожайності культури, але й від падіння закупівельної ціни.
На основі показників Мінагрополітики України, сума страхових платежів аграрних ризиків в 2006 р. становила 12,8 млн. грн. (державою компенсовано 5,8 млн. грн.), в 2007 р.- 28,5 млн. грн.(10,1 млн. грн.), в 2008 р.-116,9 млн. грн. (47,8 млн. грн.).
Найбільш активно використовується агрострахування сільгоспвиробників Вінницької, Луганської, Ровенської, Тернопільської, Черкаської, Чернігівської області.
Причинами низького рівня страхування є: незадовільне фінансове становище аграрного ринку, відсутністю вільних оборотних засобів, нерозуміння вигод страхування, незначний рівень довір до страхування.
Таким чином, правильне управління сільськогосподарськими ризиками здатне підвищити стабільність доходів від агробізнесу, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних сільгоспвиробників на зовнішньому ринку, сприятиме більш інтенсивному залученню іноземних інвестицій в агропромислових комплекс, а також підвищити прибутковість окремих операцій завдяки зменшенню втрат від настання неочікуваних або не застрахованих подій.

ЛІТЕРАТУРА
1. Ґудзь О.Є. Страхування агроризиків та напрями розвитку агро страхування в Україні / О.Є. Ґудзь //Економіка АПК.- 2007.- №8. – С. 72-76
2. Навроцький С.О. Страховий захист фермерів від ризику зниження урожайності/ С.О. Навроцький // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2008. - №13.- С. 18-22.
3. Лукінов І.І. Агрострахування: дві сторони однієї медалі/ І.І. Лукінов // Фермер України.- 2008. - №11. – С. 5-7.