Трансформаційні процеси, які склалися в економіці України на сучасному етапі перебувають в кризовому становищі. Проте найбільше серед усіх галузей постраждала галузь аграрного виробництва. Нині ситуація така, частина підприємств збанкрутіли, а інші перебувають досить в кризовому фінансовому становищі. Більшість підприємств, які зацікавлені в ефективному своєму управлінні проводять свою господарську діяльність за рахунок залучених коштів, у виді позик. Ця залежність обумовлена нерозривністю виробничого циклу. Розрахувавшись з кредиторами підприємства все одно звертаються до кредитних установ і знову залучають кошти. Якщо подібна ситуація повторюється впродовж декількох років, то в результаті підприємство змушене вдатися, в кращому випадку до процедури – санації, а в гіршому – до ліквідації.
Тому для того, щоб передбачити таке передкризове становище необхідно розробити систему моніторингу фінансового стану та кризових явищ на підприємстві. АПК в свою чергу дасть можливість виявити негативні тенденції та корегувати управлінськими рішеннями, в залежності від макро- мікросередовища.
Процес антикризового управління включає в себе такі етапи: аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища з виявленням можливостей та загроз, а також слабких та сильних сторін підприємства (SWOT- аналіз), аналіз бізнес-процесів, формування деталізованої антикризової стратегії підприємства. Базою розробки антикризової програми розвитку підприємства повинні служити результати поточного моніторингу фінансового стану.
Протягом 2005-2008 рр. умови функціонування аграрних підприємств були складними. На фоні негативних тенденцій, наявних у цьому секторі економіки, спостерігається значне скорочення площ сільськогосподарських угідь в аграрних підприємствах та збільшення їх у господарствах населення в 6,1 рази. У структурі посівних площ при зменшенні кормових культур частка зернових культур зросла на 0,9 %, технічних – на 23,6 % (до 35,7 і картоплі та овоче-баштанних – на 1,5%.
Аналіз показників урожайності підтверджує висновок про те, що при виробництві сільськогосподарської продукції установилася чітка тенденція до її зниження. Про це свідчать такі показники: урожайність зернових культур у господарствах за 2005-2008 рр. знизилася на 58,9 %, соняшнику – на 63,7 %, овочів – на 20,8 %. Такі ж темпи зниження продуктивності посівів спостерігаються і по інших сільськогосподарських культурах. Рентабельність зернових культур скоротилася за 2005-2008 рр. на 207,3 % (в 7,9 рази), насіння соняшнику – на 166,3 % (в 3,2 р.), овочів відкритого грунту – на 26,9 (в 2,1 р.), плодів – на 68,9 % (в 4,1 р.), а виробництво картоплі і винограду в останні роки взагалі було збитковим.
Одним із етапів моніторингу є здійснення системи контролю за виконанням плану. На основі того, що при складанні бюджету планові показники розраховуються з урахуванням реальної спроможності розвитку, підприємства на стадії контролінгу виникає можливість аналізу недоотримання прибутку та оперативного реагування.
Після проведеного аналізу відбувається формування висновків та прийняття управлінських рішень і на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності з урахуванням уточнень та первинних документів формується консолідований бюджет на наступний період.
Таким чином, вчасно застосований моніторинг фінансового стану підприємства дасть змогу керівникам правильно та оптимально прийняти управлінські рішення, та не допустити підприємству опинитися в кризовому стані.