| Фінансовий словник |
Фінансова оренда
Фінансова оренда - оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:
1) орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
2) орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
3) строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;
4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди;
5) орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання;
6) орендар може подовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;
7) оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
8) доходи або втрати від змін справедливої вартості об'єкта оренди на кінець терміну оренди належать орендарю.
П(С)БО 14 "Оренда" Фінансова оренда (лізинг) — господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання орендодавцем матеріальних цінностей на замовлення орендаря з наступним передаванням орендарю права користування такими матеріальними цінностями на строк, не менший, ніж строк їхньої повної амортизації з обов'язковим наступним передаванням права власності на такі матеріальні цінності орендарю. Кушнір І.В. Фінанси |
|
| Кафедра фінансів |
 |
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
А.В. Лук'янчук, студентка Е 3/1
Миколаївський державний аграрний університет
Науковий керівник асистент А.М.Бойко
Продовольча безпека є невід’ємною складовою загальноекономічної безпеки будь-якої країни. Підвищення її рівня на основі нарощення виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості та збалансованості за поживними елементами, а також забезпечення доступності до екологічно чистих продовольчих ресурсів всіх верств населення має стати пріоритетним напрямком розвитку агропромислового комплексу України, в тому числі харчової промисловості. Вирішення цього завдання можливе лише за умови впровадження активної інвестиційної політики, спрямованої на збалансування та пропорційний розвиток основних сфер і інфраструктурних ланок комплексу, оновлення й підвищення техніко-технологічного рівня його виробничої бази.
Дану проблему досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: І.В. Гончаренко, А.П. Дука, І.М. Крупка, Т.В. Майорова, К.С. Мартиненко, А.А. Пересада, С.Ф. Покропивний та інші.
На початок 2008 року аграрний сектор економіки Миколаївської області складався з 644 сільськогосподарських підприємств та 4260 фермерських господарств. У 2007 р. в економіку області 20 підприємств залучили та зареєстрували 31 інвестицію на загальну суму 14,6 млн. USD, що у 3,5 рази більше, ніж за відповідний період попереднього року. Усього присутніх іноземного капіталу в економіці області складає 50,7 млн. USD. Найбільшими інвесторами є Кіпр, Туреччина, Нідерланди, Франція, Туреччина, Литва [1]. У 2004 році іноземний капітал, який надходить в область на 18% складався з грошових внесків, а на 87% - з нерухомого майна. У 2008 році навпаки: 70% надходження іноземного капіталу складаються з грошових внесків і приблизно на 11% - з нерухомості та обладнання. Це пов’язано з тим, що стимулююча політика держави в цьому напрямку за чотири роки впливала на інвестиційний клімат. Тобто створювалися необхідні умови для інвестора, які б гарантували йому захист його інвестицій і сприяли привабливості економіки для іноземного інвестування. Було прийняте інвестиційне законодавство України, яке забороняє органам влади втручатися в діяльність суб’єктів інвестиційної діяльності. Так, у 2008 році інвестори купили акції підприємств агропромислового комплексу Миколаївської області на 9,9 млн. USD. Більше всього інвесторам, зокрема британським, сподобалася харчова промисловість. У неї вклали 72% всіх інвестицій. Але цього недостатньо для комплексного розвитку аграрного сектору в цілому [2].
Разом з тим, стан агропромислового комплексу України свідчить, що система регуляторів, які перебувають в руках держави, ще не створює необхідних умов для швидкого і наступального розвитку даної сфери економіки. Більшість інвесторів не бажають вкладати свій капітал у сільськогосподарські підприємства. Тому розробка саме регіональної системи страхування інвестицій, надання спеціальних пільг і гарантій для інвестиційних проектів бажаної спрямованості на рівні регіону, створення підприємств агробізнесу для забезпечення довгострокових інвестицій та нових технологій в агропромисловий комплекс значно покращить привабливість області для потенційного інвестора. ЛІТЕРАТУРА
1. Мартиненко К.С. Поліпшення інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу Миколаївської області / К.С. Мартиненко // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2008, вип. 5. – С. 124-125.
2. Гончаренко І.В. Стан іноземного інвестування аграрного сектору Миколаївської області / І.В. Гончаренко, А.В. Ключник // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2008, вип. 1. – С. 31-35. |
| Категорія: Студентська конференція МДАУ 2009 | Додав: fin (23.02.2009)
|
| Переглядів: 2378
|
|
|
