| Фінансовий словник |
Страхування
Страхування — вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
ст. 1 Закону України "Про страхування" Страхування — діяльність, спрямована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання.
ст. 333 Господарського кодексу України Страхування — система особливих перерозподільчих операцій, які виникають між учасниками страхового фонду в зв'язку з його утворенням за рахунок цільових грошових внесків і використання на відшкодування втрат суб'єкта господарювання та надання допомоги громадянам (або їхнім сім'ям) у разі настання страхових випадків (досягнення певного віку, внаслідок втрати працездатності, смерті тощо). Вирізняють майнове страхування, об'єктом якого є різні матеріальні цінності; особисте — страхування певної події в житті фізичної особи; страхування відповідальності, предметом якого є імовірні зобов'язання страхувальника щодо відшкодування збитків (шкоди) третім особам; страхування підприємницьких ризиків, де об'єктом є ризик неотримання прибутку або зазнавання збитків. Страхування може бути добровільним чи обов'язковим.
Василик О.Д. Теорія фінансів Підручники, конспекти лекцій, методички з дисуипліни "Страхування" |
|
| Кафедра фінансів |
 |
ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
А.В. Лук'янчук, студентка Е 3/1
Миколаївський державний аграрний університет
Науковий керівник асистент А.М.Бойко
Продовольча безпека є невід’ємною складовою загальноекономічної безпеки будь-якої країни. Підвищення її рівня на основі нарощення виробництва продуктів харчування, поліпшення їх якості та збалансованості за поживними елементами, а також забезпечення доступності до екологічно чистих продовольчих ресурсів всіх верств населення має стати пріоритетним напрямком розвитку агропромислового комплексу України, в тому числі харчової промисловості. Вирішення цього завдання можливе лише за умови впровадження активної інвестиційної політики, спрямованої на збалансування та пропорційний розвиток основних сфер і інфраструктурних ланок комплексу, оновлення й підвищення техніко-технологічного рівня його виробничої бази.
Дану проблему досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: І.В. Гончаренко, А.П. Дука, І.М. Крупка, Т.В. Майорова, К.С. Мартиненко, А.А. Пересада, С.Ф. Покропивний та інші.
На початок 2008 року аграрний сектор економіки Миколаївської області складався з 644 сільськогосподарських підприємств та 4260 фермерських господарств. У 2007 р. в економіку області 20 підприємств залучили та зареєстрували 31 інвестицію на загальну суму 14,6 млн. USD, що у 3,5 рази більше, ніж за відповідний період попереднього року. Усього присутніх іноземного капіталу в економіці області складає 50,7 млн. USD. Найбільшими інвесторами є Кіпр, Туреччина, Нідерланди, Франція, Туреччина, Литва [1]. У 2004 році іноземний капітал, який надходить в область на 18% складався з грошових внесків, а на 87% - з нерухомого майна. У 2008 році навпаки: 70% надходження іноземного капіталу складаються з грошових внесків і приблизно на 11% - з нерухомості та обладнання. Це пов’язано з тим, що стимулююча політика держави в цьому напрямку за чотири роки впливала на інвестиційний клімат. Тобто створювалися необхідні умови для інвестора, які б гарантували йому захист його інвестицій і сприяли привабливості економіки для іноземного інвестування. Було прийняте інвестиційне законодавство України, яке забороняє органам влади втручатися в діяльність суб’єктів інвестиційної діяльності. Так, у 2008 році інвестори купили акції підприємств агропромислового комплексу Миколаївської області на 9,9 млн. USD. Більше всього інвесторам, зокрема британським, сподобалася харчова промисловість. У неї вклали 72% всіх інвестицій. Але цього недостатньо для комплексного розвитку аграрного сектору в цілому [2].
Разом з тим, стан агропромислового комплексу України свідчить, що система регуляторів, які перебувають в руках держави, ще не створює необхідних умов для швидкого і наступального розвитку даної сфери економіки. Більшість інвесторів не бажають вкладати свій капітал у сільськогосподарські підприємства. Тому розробка саме регіональної системи страхування інвестицій, надання спеціальних пільг і гарантій для інвестиційних проектів бажаної спрямованості на рівні регіону, створення підприємств агробізнесу для забезпечення довгострокових інвестицій та нових технологій в агропромисловий комплекс значно покращить привабливість області для потенційного інвестора. ЛІТЕРАТУРА
1. Мартиненко К.С. Поліпшення інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу Миколаївської області / К.С. Мартиненко // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2008, вип. 5. – С. 124-125.
2. Гончаренко І.В. Стан іноземного інвестування аграрного сектору Миколаївської області / І.В. Гончаренко, А.В. Ключник // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2008, вип. 1. – С. 31-35. |
| Категорія: Студентська конференція МДАУ 2009 | Додав: fin (23.02.2009)
|
| Переглядів: 2386
|
|
|
