|
|
| Кафедра фінансів |
 |
ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ЯК ОСНОВА БЮДЖЕТОУТВОРЕННЯ
В.В.Алєксєєва, студентка ЗЕД 4/2
Миколаївський державний аграрний університет
Науковий керівник асистент А.М.Бойко
Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність і стабільність бюджетних надходжень. В сучасних умовах ринкової економіки ефективне управління підприємством залежить не тільки від внутрішнього, але і зовнішнього середовища. Серед найважливіших чинників, що впливають на функціонування господарюючих суб’єктів, є податки. Саме їх вплив в кінцевому підсумку діяльності підприємства, а значить і подальший розвиток та здійснення економичної діяльності. Податок на додану вартість є основним джерелом надходжень до бюджету. Його частка становить 45%.
Вплив ПДВ на добробт суспільства досліджували Б.Карпінський, А.Сігайов, А.Соколов, В.Рябошлик, К.Шмельов, М.Боутус, Л.Ербіл, В.Саммерс та інші, проте механізм ПДВ потребує удосконалення.
ПДВ – непрямий податок, що сплачується кінцевим споживачем: населеннм, державою та неприбутковими неурядовими організаціями, що обслуговують населення. Проте не з кожної покупки населення належить стягувати ПДВ, а деякі виробничи підприємства – не кінцеві споживачі, можуть виявитися кінцевими платниками ПДВ.
Більше половини первинного ПДВ генерується видатками населення на товари і послуги; державними закупівлями забезпечується десята частка надходжень; видатками фізичних осіб-підприємств та інших суб’єктів малого підприємництва – більше чверті, що відповідає значним масштабам поширення цього виду економічної діяльності. Наприклад, фізичні особи, які орендують площі в торгівельних центрах, реалізують свої товари населенюю без ПДВ, проте закупівля цих товарів або у виробника, або у оптовика може відбуватися з ПДВ [1].
У 2008 році кінцеві платники зплатили 35,6 млрд. грн ДПВ, тоді як до бюджету дійшло 33,5 млрд. грн. З урахуванням того, що 0,6 млрд. грн отримано за рахунок приросту заборгованості з відшкодування ПДВ, тобто надзвичайними методами, надходження, зібрані за основним механізмом, становили 32,9 млрд. грн, або на 2,7 млрд. грн менше, ніж сплачено кінцевими платниками. Таким чином, у скарбницю потрапило менше 92% первинної сплати ПДВ [2].
Нестабільність фактичних надходжень ПДВ може бути пояснена тілки субє’ктивними факторами - фіктивним відшкодуванням та іншими шахрайствами. Прогнозування та динаміка надходжень від ПДВ залежить від механізму його адміністрування, який потребує перегляду та вдосконалення. Питаня покращення адміністрування ПДВ, підвищення рівня його прозорості, погашення заборгованості з відшкодування й запобігання її винекненню в майбутньому – пріоритети у розробках практичної діяльності органів державної податкової служби України.
Таким чином, ПДВ – це пропорційний податок, який стягується як відсоток від ціни, а отже, є прозорим на кожному єтапі виробництва та поширення. Він збирається частинами, через систему відрахувань, коли суб’єкти оподаткування (зареєстровані як платники ПДВ) можуть зменшувати свої зобов’язання на величину податку, яку вони сплатили іншим платникам ПДВ, купуючи ресурси для своєї виробничої діяльності. Цей механізм забезпечує нейтральність податку, незалежно від того, скільки трансакцій задіяно а економічному ланцюжку. ЛІТЕРАТУРА
1. Сігайов А. Ефективне адміністрування ПДВ: проблеми і перспективи / А. Сігайов // Економіка України. – 2007. – №7. – С.24-25.
2. Карпінський Б. Податок на додану вартість / Б.Карпінський // Економіст. – 2007. – №1. – С.30-33. |
| Категорія: Студентська конференція МДАУ 2009 | Додав: fin (23.02.2009)
|
| Переглядів: 1981
|
|
|
