Капітал є однією з головних домінант функціонування та розвитку економічної системи. Аналіз капіталу з позицій його характеристики як інвестиційного ресурсу має велике значення для впровадження інноваційно-інвестиційної моделі економіки. Відомо, що капітал здійснює рух у процесі інвестування, реінвестування, дезінвестування. Для суб’єкта господарювання використання капіталу як реального інвестиційного ресурсу створює основу для чистого капіталоутворення. Під цим терміном розуміють різницю між обсягом валових інвестицій капіталу та амортизацією. Завдяки чистому капіталоутворенню стає можливим зростання виробничого потенціалу підприємств і суспільства загалом. Варто зауважити, що використання капіталу як інвестиційного ресурсу у фінансовому секторі, а саме при здійсненні фінансових інвестицій в акції, облігації, новий реальний капітал не створюється. Про негативні тенденції у сфері такого інвестування в Україні свідчить, зокрема, порівняння обсягу фінансових інвестицій з інвестиціями в основний капітал. На кінець 2008 р. фінансові інвестицій, які віддзеркалюють трансферне інвестування, досягли майже 40% до ВВП, у той час як інвестиції в основний капітал лише 23%. Подібні тенденції мають теж стати предметом уваги функціональних установ і об’єктом законодавчого врегулювання. Про загальні перспективи інвестування на макроекономічному рівні свідчать дані про процеси заощадження та чистого нагромадження основного капіталу. Як, відомо, інвестиційні ресурси – це один із головних чинників забезпечення стабільного економічного зростання. Їх достатність, насамперед, визначає можливість технологічного оновлення та безперебійного ведення суб’єктами господарювання економічної діяльності та впровадження інновацій. Відповідно до Національних рахунків України, на макроекономічному рівні величина валових заощаджень за 2008 р. склала 127 млрд. грн. як різниця між валовим наявним доходом (551,9 млрд. грн.) і кінцевими споживчими витратами (424,9 млрд. грн.). Чисті заощадження як різниця між валовими заощадженнями і споживанням основного капіталу за 2008 рік становили 68,7 млрд. грн. [1]. Норма заощаджень, за висновками експертів, знаходиться поки що на високому рівні, але має тенденцію до зниження. Якщо у 2007 р. норма валових заощаджень становила 25,7% до ВВП, а чистих заощаджень – 14,2%, то у 2008 р. ці норми зменшилися відповідно до 23,3 та 12,6%. У розвинених країнах середня норма валових заощаджень знаходиться на рівні 27%. [2]
Таким чином, доцільно на державному рівні впровадити систему комплексного аналізу процесів капіталоутворення для своєчасного ухвалення відповідних рішень і визначення економічної стратегії формування капіталу. Необхідно забезпечити умови для розвитку нових форм нагромадження капіталу, які дозволять ефективно запроваджувати інновації в усіх сферах і галузях економіки; забезпечити рівновагу на ринку заощаджень – інвестицій шляхом використання ринкових і неринкових важелів регулювання діяльності економічних суб’єктів нагромадження; активізувати амортизаційну, інвестиційну та структурну політику держави з метою оновлення основного капіталу.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Баліцька В.В. Капіталоутворення в Україні як предмет системного аналізу та ухвалення стратегічних рішень / В.В. Баліцька // Актуальні проблеми економіки №8 (86), 2008. - С. 55-64.
2. Анін В.І. Аналіз статистичних даних обсягів інвестицій в основний капітал / В.І. Анін // Статистика України, 2008, №1. - С. 59-65.