| Фінансовий словник |
Платіжне доручення
Платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті Платіжне доручення — розрахунковий документ, що виписує власник рахунка установі банку, який його обслуговує, про перерахування певної суми грошей на рахунок одержувача коштів, вказаного в дорученні. Застосовується при розрахунках за товарні й нетоварні операції, авансові платежі. Кушнір І.В. Фінанси |
|
| Кафедра фінансів |
 |
СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
К.Є.Ісаєва, студентка Е 3/2
Миколаївський державний аграрний університет
Науковий керівник асистент А. М.Бойко
Питання інвестиційної діяльності у сфері сільського господарства на сьогоднішній день має актуальний характер, тому що інвестиції є основою відтворення виробничого потенціалу аграрного сектору економіки. Уповільнення інвестиційних процесів — одна з головних причин кризових явищ, що мають місце у більшій частині сільськогосподарських підприємств.
На жаль, нині сільське господарство не є привабливою для інвесторів галуззю. Основними причинами цього є сезонність виробництва, тривалість періоду обігу капіталу, велика залежність від ґрунтових і погодних умов тощо. У сучасних економічних умовах інвестиції в розвиток сільського господарства нашої країни є незначними. При цьому частка вкладень в аграрну сферу економіки як в Україні в цілому, так і в Миколаївській області є мізерною.
Порівнюючи країну в цілому з Миколаївщиною, як позитивне явище необхідно зазначити, що в останній на частку аграрної сфери припадає трохи більший відсоток загальної суми інвестицій в основний капітал. Водночас темпи збільшення інвестицій у сільське господарство і в економіку країни є вищими, ніж в області. Зокрема, якщо по країні в цілому загальний обсяг інвестування у розвиток сільського господарства за 2003—2006 роки зріс у 3,5 раза, то по Миколаївській області — в 2,7 раза.
На жаль, інвестиційна активність як внутрішніх, так і зарубіжних інвесторів у нашій країні є досить низькою, основні причини чого такі: неоднакові «правила гри» для учасників фінансового ринку; надмірно великий податковий тиск на товаровиробників; гостра нестача оборотних засобів у підприємств; бартеризація взаєморозрахунків між партнерами; велика плинність висококваліфікованих науково-технічних кадрів; недосконалість правових і законодавчих основ інвестиційної діяльності. До основних заходів щодо регулювання інвестиційних потоків у нашій країні на лежать наступні:
- видача інвесторам податкового кредиту із сплати податку на прибуток підприємств: а) у розмірі витрат на облаштування доріг у сільській місцевості; б) у розмірі 50 % витрат на створення або придбання очисних споруд;
- надання безпроцентної позики терміном до одного року на придбання оборотних активів при реалізації інноваційних проектів;
- відстрочення сплати податку на додану вартість терміном до двох років для інвесторів, які здійснюють вкладення у розбудову соціальної сфери села.
До пріоритетних напрямів інвестування в сільське господарство насамперед слід віднести: технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств; вкладення в охорону навколишнього природного середовища; активізацію науково-технічних розробок та їхнє впровадження у практичну діяльність підприємств; В Україні необхідно прийняти комплексну програму залучення інвестицій, що передбачатиме: розробку та впровадження механізмів залучення іноземних інвестицій; підвищення рівня гарантій і прав інвесторів, налагодження автоматизованої інформайційної системи для забезпечення оперативного пошуку партнерів у сфері іноземного інвестування, належного режиму консультаційного обслуговування з питань права фінансування та страхування; Ураховуючи підвищення самостійності регіонів у здійсненні інвестування розвитку сільського господарства і пов'язаних з ним переробних галузей, в кожному з них необхідно визначити регіональні потреби суб'єктів господарювання в інвестиціях і можливості останніх освоїти очікуванні їх суми. Метою інвестиційної політики держави та її регіонів є залучення інвесторів до певної території й об'єкта, що здійснюється за допомогою системи конкретних заходів, які сприяють мобілізації інвестиційних ресурсів. |
| Категорія: Студентська конференція МДАУ 2009 | Додав: fin (23.02.2009)
|
| Переглядів: 1488
|
|
|
