| Категорії розділу |
|
А
[21]
|
|
Б
[24]
|
|
В
[15]
|
|
Г
[10]
|
|
Д
[25]
|
|
Е
[12]
|
|
Є
[0]
|
|
Ж
[0]
|
|
З
[15]
|
|
І
[28]
|
|
К
[49]
|
|
Л
[12]
|
|
М
[13]
|
|
Н
[9]
|
|
О
[26]
|
|
П
[56]
|
|
Р
[18]
|
|
С
[36]
|
|
Т
[12]
|
|
У
[2]
|
|
Ф
[32]
|
|
Х
[5]
|
|
Ц
[3]
|
|
Ч
[7]
|
|
Ш
[0]
|
|
Щ
[0]
|
|
Ю
[0]
|
|
Я
[9]
|
|
| Фінансовий словник |
Підприємство корпоративне
Підприємство корпоративне - підприємство, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
ст. 63 Господарського кодексу України |
|
| Кафедра фінансів |
 |
У розділі матеріалів: 430
Показано матеріалів: 361-370 |
Сторінки: « 1 2 ... 35 36 37 38 39 ... 42 43 » |
Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. ст. 8 Закону України "Про страхування" |
Страхувальники - юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування. ст. 3 Закону України "Про страхування" Страхувальник — фізична або юридична особа, котра страхує своє майно чи укладає зі страховою організацією договір особистого страхування та сплачує страхові внески.
Василик О.Д. Теорія фінансів |
|
Страховик - фінансова установа, що має ліцензію на здійснення страхової діяльності.
ст. 2 Закону України "Про страхування" |
Страхування — вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. ст. 1 Закону України "Про страхування" Страхування — діяльність, спрямована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання.
ст. 333 Господарського кодексу України Страхування — система особливих перерозподільчих операцій, які виникають між учасниками страхового фонду в зв'язку з його утворенням за рахунок цільових грошових внесків і використання на відшкодування втрат суб'єкта господарювання та надання допомоги громадянам (або їхнім сім'ям) у разі настання страхових випадків (досягнення певного віку, внаслідок втрати працездатності, смерті тощо). Вирізняють майнове страхування, об'єктом якого є різні матеріальні цінності; особисте — страхування певної події в житті фізичної особи; страхування відповідальності, предметом якого є імовірні зобов'язання страхувальника щодо відшкодування збитків (шкоди) третім особам; страхування підприємницьких ризиків, де об'єктом є ризик неотримання прибутку або зазнавання збитків. Страхування може бути добровільним чи обов'язковим.
Василик О.Д. Теорія фінансів Підручники, конспекти лекцій, методички з дисуипліни "Страхування" |
|
Банкрутство умисне - стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів.
ст. 215 Господарського кодексу України |
|
Банкрутство фіктивне - завідомо неправдива заява суб'єкта підприємництва до суду про нездатність виконати зобов'язання перед кредиторами та державою.
ст. 215 Господарського кодексу України |
Банкрут - суб'єкт підприємництва, що не здатний після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою. ст. 209 Господарського кодексу України |
Банкрутство - нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури ст. 209 Господарського кодексу України Банкрутство — поняття, що означає розорення, відмову підприємства платити за своїми борговими зобов'язаннями через відсутність коштів. Як правило, призводить до закриття або примусової ліквідації підприємства, розпродажу майна для погашення всіх боргів. Кушнір І.В. Фінанси |
|
|
