П`ятниця, 29.03.2024, 13:32
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Фінансові терміни: Д | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Державні фінанси [8]
Електронні підручники кафедри [2]
Фінансовий словник
Сумнівний борг
поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість"
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Статистика
Кафедра фінансів
Дебіторська заборгованість
сума заборгованості підприємству (організації) з боку юридичних і фізичних осіб, що виникла тимчасово через відволікання коштів з обігу підприємства у зв’язку з поставкою товарів, виконання робіт або надання послуг.
Девальвація
знецінення курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці відносно валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць. Д. відбиває знецінення відповідних валютних коштів унаслідок інфляції. Ринкова Д. означає падіння на ринку ціни однієї національної грошової одиниці відносно всіх інших валют. Д. національної валюти стимулює експорт і створює перешкоди для імпорту товарів. Д. може відбуватися стихійно чи цілеспрямовано як елемент грошово-кредитної політики держави з метою впливу на розвиток економіки, особливо на розвиток зовнішньоекономічних відносин.
Декларація валютна
документ у формі заяви, що пред’являється на митниці і містить відомості про валюту, яку перевозять через кордон.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
центральний орган державної виконавчої влади, який забезпечує реалізацію єдиної державної політики щодо цінних паперів і функціонування фондового ринку в Україні. Основними завданнями є:
  1. формування та забезпечення реалізації Єдиної державної політики цінних паперів в Україні;
  2. координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування ринку цінних паперів;
  3. забезпечення контролю за додержанням законодавства з питань функціонування фондового ринку;
  4. реалізація заходів щодо захисту інтересів суб’єктів фондового ринку;
  5. створення умов для розвитку конкуренції між учасниками фондового ринку та використання досвіду чужоземних держав щодо цього тощо.
Державна позика
форма державного кредиту, коли держава виступає як позичальник. Заборгованість за Д. п. зараховують до суми державного боргу країни.
Державне мито
обов’язковий збір у дохід держави, який справляється установами за вчинення дій та видання юридичним і фізичним особам документів, що мають правове значення. Буває двох видів: просте і пропорційне. Просте Д. м. справляється за твердими ставками, пропорційне — у процентному відношенні до відповідної суми позову або вартості відчужуваного майна, яка засвідчується договором. Д. м. справляють судові арбітражні органи, нотаріальні контори, органи Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Державного патентного відомства України, місцевих рад народних депутатів та інші уповноважені на те установи.
Державне регулювання інвестиційної діяльності
одна із умов реалізації державної інвестиційної політики, що полягає у прийнятті законів та інших нормативних актів, які регулюють інвестиційну діяльність у державі. Основними формами Д. р. і д. є визначення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування: податкове регулювання інвестиційної діяльності, через надання фінансової допомоги інвесторам; проведення відповідної кредитної та амортизаційної політики; забезпечення захисту інвестицій; регламентування умов вивезення капіталу для здійснення інвестиції за кордоном тощо.
Державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування)
загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (автономної республіки Крим чи міського самоврядування), включаючи боргові зобов’язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.
Державний борг внутрішній
заборгованість держави кредиторам у даній країні.
Державний борг зовнішній
заборгованість держави громадянам, організаціям та фінансовим інституціям (кредиторам) інших країн.
Державний контроль
форма фінансового контролю з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних і фізичних осіб та за власними фінансами. Д. к. охоплює загальнодержавний рівень розподілу вартості ВВП.
Державний кредит
  1. залучення державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб у розпорядження відповідних органів державної влади для використання їх на фінансування державних витрат. Виступає у грошовій формі — державні цінні папери (облігації, скарбничі зобов’язання й умовні сертифікати ощадного банку);
  2. сукупність кредитних відносин, у яких однією зі сторін є держава, а кредиторами чи позичальниками — юридичні чи фізичні особи. У сфері міжнародного кредиту держава може бути одночасно і кредитором, і позичальником.
Державний бюджет
основний загальнодержавний фонд централізованих коштів. За допомогою бюджету держава концентрує певну частку валового внутрішнього продукту і централізовано розподіляє її на розвиток економіки, для потреб соціального захисту населення, утримання органів державної влади й управління, оборони країни. Державний бюджет на кожний фінансовий рік розглядається Верховною Радою України і затверджується як закон.
Державні видатки
сума коштів, що витрачаються державою в процесі здійснення її фінансової діяльності. Д. в. поділяються на централізовані і децентралізовані.
Державні доходи
сума коштів, що мобілізуються державною на забезпечення свої діяльності. За рівнем їх розміщення вони поділяються на централізовані і децентралізовані. Централізовані концентруються в бюджеті держави і фондах цільового призначення. Децентралізовані доходи — це доходи державних підприємств, установ, організацій, що формуються переважно за рахунок їхнього прибутку.
Державні фінанси
сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування: використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.
Державні цільові фонди
це фонди, які створені відповідно до законодавства України і формуються за рахунок визначених ним внесків юридичних і фізичних осіб.
Дериватив
документ установленої форми, який засвідчує право та (або) зобов’язання придбати чи продавати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених у ньому умовах. Д. поділяються на фондові, валютні і товарні. Перші Д. пов’язані з купівлеюпродажем цінних паперів, другі — валюти, а треті — будь-яких біржових товарів. До Д. належать форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони.
Дефіцит платіжного балансу
загальна незбалансованість усіх форм руху товарів і грошей між державою та її зовнішніми партнерами як щодо поточних розрахунків, так і щодо руху капіталу.
Джерела сплати податків
фінансові джерела, з яких сплачують нараховані податки та обов’язкові платежі податкового характеру. Основними Д. с. п. є: для громадян — сукупний річний оподаткований дохід; для підприємств — дохід, що забезпечує виплату податкових платежів, включених до ціни реалізації продукції (податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита); поточні витрати (витрати виробництва та реалізації), до яких відносять окремі загальнодержавні та місцеві податки; прибуток, з якого сплачують податок на прибуток підприємств, плату за землю та інші податки.
Джерела формування фінансових ресурсів підприємств
сукупність джерел формування додаткової потреби в капіталі на майбутній період для забезпечення розвитку підприємств. Ці джерела поділяються на внутрішні та зовнішні, власні, позичкові та залучені.
Дивіденди
  1. частина прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів після сплати податків, відрахувань на розширене відтворення та до страхових (резервних) фондів і сплати процентів за банківський кредит. Д. з простих акцій залежать від суми прибутку акціонерного товариства. З привілейованих акцій Д. сплачують у заздалегідь установленому розмірі як твердий процент від їхньої номінальної вартості.
  2. доходи, отримувані суб’єктом оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як проценти на акції чи на внески до статутних фондів.
Дилер
фізична або юридична особа, що здійснює перепродаж товарів, цінних паперів, а також валют. Д. проводить операції від свого імені та власними коштами. Різниця між ціною придбання та ціни їх реалізації товару чи цінних паперів становить його дохід (прибуток). Прибуток також може бути за рахунок різниці в курсах валют і цінних паперів. Д. може надавати різні послуги.
Добровільне страхування
одна із форм страхування, яка на відміну від обов’язкового страхування здійснюється тільки за договором, що укладається між страховиком і страхувальником добровільно.
Довічне страхування
один із різновидів страхування життя - страхування на випадок втрати працездатності чи смерті. Передбачає відповідальність страховика за договором страхування протягом усього життя страхувальника.
Дострокове стягнення кредитної позики
погашення з ініціативи банку наданої позички до настання визначеного кредитною угодою терміну. Здійснюється у випадку порушення позичальником умов кредитування чи виявлення банком неплатоспроможності позичальника.
Дотація вирівнювання бюджетів
міжбюджетний трансфер на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує. Фіксована в сумі грошова допомога, що за певних умов на безповоротній основі надається державним бюджетом місцевим з метою забезпечення виконання ними своїх функцій без обмеження сфери використання коштів і не потребує вкладення коштів з боку отримувача.
Дохід від акцій
сума дивідендів; зростання курсової вартості акцій.
Дохід від вкладу
дохід, який отримує власник грошей, внесених на зберігання до банку чи іншої кредитної установи. Виплачується у вигляді процентів або виграшів і не підлягає оподаткуванню.
Дохід дивідендний
дохід підприємства від належних йому акцій інших акціонерних товариств.
Дохід емісійний
  1. дохід держави, одержуваний від надходження в обіг зайвих грошей. Це призводить до подальшого знецінення грошей і до скорочення реальних доходів населення;
  2. сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших паперів, що засвідчують корпоративні права, над їх номіналом.
Дохід інвестиційний
дохід від інвестицій у фінансові активи, зокрема у цінні папери.
Дохід лісовий
плата, що стягується до бюджету за використання лісових ресурсів. Буває трьох видів: плата за одержання деревини на пні; плата за другорядні лісові користування; штрафні санкції за порушення правил лісокористування.
Дохід неоподаткований
частина загальної суми доходу, яка не підлягає оподаткуванню.
Дохід номінальний
дохід у грошовому виразі, обчислений без урахування купівельної спроможності грошей, рівня цін, інфляції.
Дохід оподаткований
частина валового доходу юридичної або фізичної особи, що підлягає оподаткуванню.
Дохідність облігації
річний дохід, виражений у відсотках до ринкової ціни облігації. Це збільшення чи зменшення капіталу на момент погашення облігації.
Доходи бюджету
усі податкові, неподаткові та інші надходження, на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
  1. податкові надходження;
  2. неподаткові надходження;
  3. доходи від операцій з капіталом;
  4. трансферти.
Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності
грошові кошти, отримані у вигляді дивідендів, відсотків за корпоративними, державними, іншими цінними паперами, розміщення коштів на депозитних рахунках у банках.
Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
доходи, до яких відносять:
  • місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;
  • плата за землю;
  • податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;
  • надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами; податок на промисел;
  • надходження дивідендів, нарахованих на акції (частини, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;
  • плата за забруднення навколишнього природного середовища; кошти від відчуження майна, яке перебуває у комунальній власності;
  • фіксований сільськогосподарський податок;
  • плата за оренду майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності, надходження від місцевих грошово-речових лотерей, плата за гарантії;
  • гранти та дарунки у вартісному обрахунку; власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету;
  • податок на прибуток підприємств комунальної власності; платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
  • інші надходження, передбачені законом.

Створити безкоштовний сайт на uCozCopyright І.В.Кушнір © 2008-2024